Сьомий дружній триденний фестиваль “Підкамінь” дійшов кінця! На гостей чекали ярмарки, майстри, ігри, розваги і, найголовніше, музиканти, серед яких були гості з інших країн: гурт Pawa з Білорусії та гурт Svjata Vatra з Естонії! Діяла мала, велика та літературна сцени, тому кожен міг собі обрати по своєму смаку.
Зранку волонтери проводили зарядку. Не багато бажаючих знайшлося порухатися після сну, хоча знайшлися і такі, які не встояли перед грою в м’яча та фрізбі. Цей фестиваль – це дружня атмосфера, де зібралися небайдужі люди і створили щось спільне. Усміхнені радісні обличчя, спілкування – усе це було присутнім.
“Окрім побаченого на сцені, вражає тепла та дружня атмосфера. Склалося враження, що дійсно усі як одна велика родина прийшли красиво повеселитися”, – ділиться враженнями гість фестивалю Тарас Занічковський, котрий дане дійство відвідав вперше.
“Сподобався спільний настрій свята у людей – такий собі дух колективного єднання. Можна було без проблем поговорити з ким небудь, розважитись. Ми навіть переночували у людини, з якою познайомились на фесті:)”, – а такими приємними враженнями люб’язно поділився юнак на прізвисько Wizard.
Виступи на малій сцені розпочиналися о 13-ій годині. Музиканти викладалися на повну, під самою сценою найактивніші слухачі влаштовували слем та веселились в своє задоволення. Інші ж насолоджувались виступами, розмістившись на траві в компанії друзів або коханої людини, прихопивши з собою квас з ярмарки. Жоден з гуртів не міг залишити когось байдужим до їхньої творчості, їхня музика розрізала простір, музиканти заохочували відпочиваючих до активності, а гурт із міста Радивилів Fight For Future прямісінько зі сцени кинув три своїх диски до рук поціновувачів музики! Вони вистрибували один з перед одного, щоб зловити дарунок, хтось був готовий навіть пірнути під сцену! Дуже приємно отримати те, над чим так старанно працював гурт довгий час та у що вкладав масу зусиль для створення чогось особливого!
“Цьогорічний “Підкамінь 2013″ вразив своєю величчю, чудовою злагодженістю організаторів, роботу котрих лише із позитивного боку можна було оцінити вже із самого початку фестивалю, а також просто відмінним звуком як на вечірній, так і на денній сценах. Опісля таких фестивалів залишаються не просто хороші враження, спогади, а і у повній мірі це заохочує і надихає гурт до вдосконалення, до творення ще і ще нового матеріалу, заради таких дійств варто працювати і рухатися лише вгору. Також після завершення “Підкаменю” з’явилася маса нових, приємних і корисних знайомств, чим іще раз ми завдячуємо цій грандіозній події та усім причетним до організації самого фестивалю. Окреме спасибі тим, хто разом із нами творив це свято безпосередньо під сценою, а чи можливо заради нас і нашого матеріалу і завітав на цей чудовий етнофестиваль. І на завершення хочемо сказати, що охоче відвідаємо ще і ще раз “Підкамінь”, проте уже із якісно новим матеріалом і новими релізами. Що ж, до зустрічі на майбутніх концертах, фестивалях і на “Підкамені 2014″ зокрема!”, – висловили свої найщиріші враження гурт Fight For Future.
Гуртів, що виступили на малій сцені було біля двадцяти. Кожен привніс щось своє, вклав свою енергетику у наше спільне свято, комусь подарував незабутній драйв, запалив душу. Хтось з слухачів відкрив нове, отримав насолоду та дізнався про нові гурти. Деякі із мінусів, що вказували учасники – вітер та поганий звук.
“Сподобалося дуже місце проведення – мальовничо і красиво, нажаль погода трішки підкачала – я особисто змерз на сцені, треба було стрибати. Хотіли ближче до кінця виступити. Вдячні друзям за підтримку і дуже раді були коли народ почав підспівувати на баладі і стрибати під “Erials” – це дійсно завело публіку! Сам фестиваль яскравий – побільше би таких і поближче до Львова!”, – залюбки поділився львівський гурт Квітка Року.
Організаторами було створена насичена програма. Найоголовніше відбувалося на вечірній сцені – приходив час до виступів хедлайнерів, під яку так несамовито відравилася більшість. Хто чекав на Кому Вниз, хто Тартак чи інший гурт. Приємна фішка цьогорічного фестивалю є те, що кожен гурт після виступу сходив зі сцени до публіки, роздавав автографи та фотографувався.
У суботу можливість відкривати вечірню сцену випала білоруському гурту PAWA. Колектив виконує музику, що поєднує в собі суміш середньовічного та сучасного електронного стилю, використовуючи різні інструменти від дудки до клавішних. Швидесенько розсмакувавши, що пропонують їм ці талановиті люди, стало спекотно – під шалений ритм танцювали дорослі, діти і навіть вагітні! Публіку приємно вразила надзвичайна привітність, щирість веселих музик та з нетерпінням чекають їхньої появи в нашій країні знову!
PAWA з великим бажаннями розповіли свою невеличку історію перебування в Україні та на фестивалі: “Поїздивши цим літом по Україні, були вельми вражені теплою гостинністю місцевих слухачів, різномаїттям музичного життя, а також підсіли на борщ і українське пиво, а дехто й на самогонку :)
На Підкамінь ми їхали з Чорного моря, з фестивалю Вудсток, що відбувся в місті Грибовка. Вдосталь накупавшись і споліснувши свої нордичні плечі (і не тільки), ми рушили у Львівську область. Добралися до місця без пригод, лише поблукали по вузьких вуличках, поки не підібрали двох місцевих жіночок, які нам підсказали дорогу.
Сам фестиваль одразу вражає, кількість людей і організація на високому рівні. Трішки хвилювався, бо розпочинати завжди важко, але, як виявилося, даремно хвилювався. Народу зібралося тьма, прийняли вельми тепло, багато хто танцював, розом підспівували, вивчали рухи і фрагменти танцю, що там казати – молодці українці!!!
Після концерту добра кількість людей захотіли сфотографуватися з музикантами PAWA на пам’ять – нам така увага зі сторони місцевих слухачів була дуже приємною… Хлопці навіть просили поставити автографи на своїх мужніх тілах, а ось дівчата були більш скромними, тому тілесного контакту з відомою на весь світ українською красою не відбулося :)
Після концерту ми добре попоїли смаженої бульби і інших смачностей і, звісно, трішки відмітили виступ, в результаті чого наш клавішник Микита згубив у лісі свої окуляри. Якщо хто знайшов – відсилайте у Мінськ, а коли ні – треба буде й в наступному році їхати шукать :)”.
На великий сцені, окрім названих гуртів, можна було послухати: Триста8ісім (Ужгород), Йорий Клоц (Львів), Svoboda (Росія), Пан Пупец (Івано-Франківськ), BAndurbaND (Харків), КораЛЛі (Івано-Франківськ), PAWA (Білорусь), Чумацький шлях (Хмельницький), АСТАРТА (Київ), Rock-H (Мукачево), Svjata Vatra (Естонія), Друже Музико (Одеса), Los Colorados (Тернопіль), Цвіт кульбаби (Івано-Франківськ), Ot Vinta (Рівне). Неабиякий список!
Своїми яскравими враженнями щиро діляться деякі з гуртів:
“Ми вже 4-й рік поспіль виступаємо на цьому фесті! Враження в нас приємні. Просто навіть не знаю чим би таким можна було б поділитися, бо все добре. Головне щоб відвідувачам фесту добре було, в тому числі і наш виступ!”, – висловились учасники Харківського гурту BAndurbaND.
“Дуже гарний фестиваль, хороша організація, звук, сцена, публіка. Взагалі нам з командою дуже сподобалося. Гарне місце для проведення фесту. Дуже важко було розпочинати сам фестиваль, але люди на другій композиції були під сценою і це нам додало настрою для виступу. Побільше фестивалів такого настрою”, – діляться враженнями гурт з Ужгорода Триста8ісім.
Також приємними спогадами та емоціями ділиться мукачівський гурт Rock-H: “Від Підкаменя у гурту тільки найкращі враження. Минулого року нас запросили вперше. Публіка сприйняла дуже добре, потім на концертах люди підходили і казали, що вперше побачили гурт саме на цьому фестивалі. Нам дуже приємно, що і цьогоріч запросили виступити, при чому в хороший час, коли збирається найбільше аудиторії. Цього разу концертна програма складалася насамперед із пісень другого альбому “Отава”, який ми видали у січні. Нас дуже тішить, що люди підспівують не тільки старим, а й новим пісням. Взагалі ми дуже любимо виступати на фестивалях, оскільки там завжди найбільша віддача від слухачів. Публіка збирається послухати саме таку музику і заводиться з “півоберта”. Як і минулого року можна сказати, що сет на Підкамені був одним з найкращих наших виступів за рік”.
На подив усім на сцені заспівав новоутворений гурт “Як умієм, так і пієм”. Створення даного колективу відбулося на самому фестивалі і кожен міг побачити їхні репетиції. Хіт “Лягай!”, котрий повторили два рази, певно запам’ятався кожному: учасники кричали на все горло “Лягай!” і падали додолу.
“Запам’яталась перша репетиція хору «Як умієм, так і пієм» з суперкомандиром, диригентом, вчителем акторської майстерності Яремою Стециком. Ох, то вже дядько! Було весело. Спочатку мені було трохи ніяково, але потім потроху, почала “зажигать”. Але стояла впритик до мікрофонів і апаратури, тому мій простір було обмежено. Хоча я й лежала, забувала слова і рухи, але так собі мило посміхалась і далі вже діяла за сценарієм. Люди сміялись, загалом сподобалось. Ніколи не забуду наше улюблене “ЛЯ-ГА-А-А-А-А-АЙ!” Це був неймовірний досвід!”, – із уст учасниці Зю Побережнюк.
На фестиваль зібралися люди з різних областей. Чим тільки не добиралися: від автостопу до автобусів. Навіть байкери влаштували зліт, проте розташувалися повіддаль від сцени!
“Всім дуже сподобалось. Ми зібрались з різних областей. Я один із тернопільських. З Тернополя нас було приблизно 12-13 мотоциклістів, з Радивилова – 5, багато з Рівного і т.д. Така велика поляна була застроєна, яку важко не помітити!”, – ділиться Віктор Радавський, один із байкерів.
Хтось знаходив нового друга, а хтось нове кохання. Під час виступів гуртів один юнак наважився запросити свою дівчину на сцену і запропонувати руку та серце! Вона погодилась. Зустрічалися і ті, хто святкував своє День народження, наприклад, один із учасників рівненського гурту Liberty Володимир Демянюк таки відсвяткував цю дату в перший день фестивалю. І зізнається, що за день він встиг відмітити її не один раз: “Ми приїхали зранку, допоки дійшли до фестивалю трішечки втомилися і вирішили відпочити, заодно і відмітити. Прийшли на саунд-чек, в першу чергу нас приємно вразили люди, з якими довелося працювати на малій сцені, вислухали все що потрібно і допомагали. Опісля нас зустріли мої друзі, запросили в наметове містечко, щоб почекати до виступу, потім виступивши знову завітали до наметового містечка, де відмітили День народження ще раз”. Також гурт поділився кумедною ситуацією, що виникла, коли постало питання про ночівлю: “Нас мали поселити в монастир, але ми прийшли туди і там не було настоятеля, а без нього ці питання не вирішуються. Виникло оригінальне рішення – нас поселили в Пологове відділення їхньої лікарні:)”.
Так, на фестивалі вистачало часу для усіляких несподіванок, гумору, сміху. Ділиться кумедним випадком гість Тарас Волянський: “Ми думали бути три дня, але щось дуже захопилися і поїхали додому в понеділок. Мали кожен залишити собі на дорогу, але в понеділок зранку виявилося, що в нас на шістьох залишилося 3 грн! Добре що хоч у одного телефона була заряджена батарея, то ми подзвонили до друзів і вони нам винесли гроші, коли ми вже приїхали додому і вже аж там розрахувалися з водієм. Підкамінь залишив багато вражень і спогадів: друзі, приємна компанія, атмосфера фестивалю, вогонь, гітара, пісні пів-ночі… Вражень дуже багато!”
Після великої сцени на відвідувачів очікували кінопокази та нічна ватра. Показували як короткометражки, так і пофнометражні фільми українських та зарубіжних режисерів. З суботи на неділю особливою подією для кінолюбителів був показ відомої стрічки українського режисера Бориса Івченка “Пропала грамота”.
Для фестивалю обрали дуже гарне місце – селище Підкамінь Бродівського району Львівської області. Камінь, під яким знаходиться село, має ще назву Чортового каменя, поряд з яким розташований монастир та безліч не до кінця досліджених печер. Існують різні легенди про те, як камінь опинився на тому місці, де він зараз є, і чому власне називається Чортовим. Одна з них відає нам те, що цей могутній камінь ніс чорт аж до самої Почаєвсьої Лаври, але, бідолашний, не зміг донести, не втримав і кинув на місці. Інша легенда говорить, що камінь таки впав на потрібне місце – на церкву, яка, по словам, колись там стояла, а по сьогодні з каменя можуть доноситись голоси та спів церковних служителів та дзвін колоколів.
Камінчик таки великий. Його розміри сягають 17 м заввишки і 8-10 м завширшки! А з пагорба відкривається неймовірний вигляд на ліси, тутешні простори та церкви.
На завершення пропонуємо прочитати про приємні враження від навколишньої краси та про сам фестиваль від гурту із міста Ужгород Hornets:
“Наші враження від фестивалю тільки найприємніші. Перш за все хочеться відмітити мальовниче місце проведення це – “Підкамінь”. А саме, просторе поле та розкішний та густий ліс, що й притаманно західному регіону. Ну і звісно приємно потішили масштаби розмаху цього фестивалю, за що окремо висловлюємо подяку організаторам цього величного заходу. Все було організовано вдало та професійно. Зауважуємо також і те, що як на денній і на вечірній сценах звучала найрізноманітніша музика, багато гуртів та виконавців, що на нашу думку привертає увагу та зацікавлює велику кількість людей – кожен може насолодитися музикою яка йому по-душі, а це чи не найважливіший аспект для популяризації фестивалю!!! Наступного року гурт “HorNets” з радістю приїдемо на цей чудовий фестиваль знову, бо тепер знаємо точно – якщо ви у пошуках позитивних емоцій, драйву та просто хорошого відпочинку у хорошій та доброзичливій атмосфері – ВАМ на ПІДКАМІНЬ!!!”.
Автор й фото – Наталі Деметер
Окреме спасибі гуртам та відпочиваючим, що залюбки поспілкувалися та поділилися своїми враженнями та баченнями фестивалю “Підкамінь 2013″:
Fight For Future (м.Радивилів) http://vk.com/fight.for.future
Квітка Року (м.Львів) http://vk.com/rockflower
PAWA (Білорусія) http://vk.com/p_a_w_a
BAndurbaND (м.Харків) http://vk.com/bandurband
Триста8ісім (м.Ужгород) http://vk.com/trysta8isim
Rock-H (м.Мукачево) http://vk.com/rock_h_music
Liberty (м.Рівне) http://vk.com/club7741145
Hornets (м.Ужгород) http://vk.com/hornets_club
Тарас Занічковський
Wizard
Зю Побережнюк
Віктор Радавський
Тарас Волянський
