"КРОК У ROCK"


Офіційний сайт журналу "Крок у Рок"

Дух старості в сучасних нотах Retro21

fervulreoaw

В поле зору нашого журналу потрапили молоді та перспективні житомиряни – гурт з неоднорідним звучанням “Retro21″. Цього літа вони вже отримали гран-прі фестивалю “Пісенний Спас” в Житомирі, дали низку концертів і вже готуються дати сольний концерт 4 листопада в рідному місті. Що це за хлопці і що їх відрізняє від тисяч інших гуртів – читаємо нижче у відповідях на наші питання.

- Розкажіть, у чому полягає ідея створення гурту «Retro21»? Яка була мета і на якому етапі ви зараз знаходитеся?

Саша: З Женею ми знайомі вже давно, ще з дитинства. Я грав з іншими гуртами, в основному рок. Але з ним у нас завжди був особливий симбіоз і нам було цікаво грати разом. Якось, коли ми грали на вулиці, навпроти сів хлопець і довго нас слухав. Так ми й познайомилися з Олегом. І ось, маючи баян, гітару і перкусію, в ролі якої в той час виступав гітарний кейс, назва прийшла до нас сама собою. Своєрідний мікс інструментів й звукова атмосфера власних пісень наштовхнули Женю на думку об’єднати все це разом. Ми переносимо звучання етнічних інструментів у час, в якому живемо. Наша основна мета була й залишається одною – доносити світло нашими піснями. Ми завжди раді кожному новому слухачеві. Наша музика робить когось щасливішим, радіснішим, допомагає комусь – заради цього ми звучимо. Також намагаємося нести людям добро, радість, любов своїми піснями. Наша творчість – це експеримент. Ми знаходимося в пошуку свого звучання і весь час рухаємося в заданому нами напрямку. Звичайно, прагнемо нести добро в маси охоплюючи не тільки рідні краї, а й підкорюючи масштаби країни.

- Хто пише тексти пісень? Звідки автор бере ідеї та натхнення на їх написання?
Саша: Я пишу пісні. Ідеї до мене приходять по-різному: іноді – раптово вриваючись, іноді -акуратно запитуюючи, чи можна увійти. Найчастіше вони знаходять мене самі. Все, що я бачу, про що думаю і мрію, все, що є в мені, що є частиною мене – все це є в моїх піснях. Все це наростає приємними спогадами, думками і розумінням того, що відбувається, впливають на настрій і написання пісень. У моїх текстах більше абстракцій, ніж конкретики, і мені це подобається. Буває, що під час написання пісні я ставлю якісь питання собі, а під час її виконання знаходжу відповіді. І якщо таке трапляється, то це класно. Для кожної пісні є свій час, пора року. Пісня може литися з мене і писатися 10 хвилин, а може повільно народжуватися тиждень або більше. Але від кількості часу, який йде на її написання, вона не перестає бути менш серйозною або важливою, кожна з них завжди важлива для мене. Кожну з пісень я люблю по-своєму, але нову часто більше. Проте з великим задоволенням співаю старі для тих, кому це подобається, кому це потрібно, хто радий їх чути. І кожного разу, виконуючи ту чи іншу, я проживаю та відчуваю її по-різному.


– Які гурти найбільше вплинули на вашу творчість та звучання гурту?
Женя: Я слухаю інструментальну музику, більше всього – композиторів кінематографа. Їхня музика має великий вплив на те, що я граю у своїх партіях.
Саша: Кожен із членів нашої групи має абсолютно різні музичні смаки. Я слухаю рок, фолк, інді. Мене зокрема надихнув Сергій Бабкін: саме завдяки йому я почав писати тексти українською мовою. До цього я завжди слухав старий рок. Зараз на мене найбільший вплив має електронна музика, наприклад Том Йорк і гурт Atoms for Peace. А всі разом ми меломани: немає чогось одного, що надихає або впливає на нас. Це як Retro21 – мікс несумісних на перший погляд речей.
Ми з Женьком любимо східні мотиви, вони надають особливого антуражу й загадковості в атмосферу, створювану композиціями. Наш Олег любить Astor Piazzola, а його баян створює особливий колорит. Це такий специфічний інструмент, який додає етніку і фолк у звучання, відрізняючи нас від інших гуртів, оскільки в цьому форматі є універсальним інструментом (як, власне, і людина, яка на ньому грає), і замінює нам і бас-гітару, і клавішні інструменти, наповнює гармонією, ущільнює звучання.
– Чи є на даний момент можливість поїхати в тур? Плануєте потрапити на українські фестивалі наступного року?
Зараз ми активно працюємо над новим альбомом, готуємося до майбутнього великого сольного концерту, про який дуже скоро всім розповімо. І зараз ми почали активну діяльність як у соціальних мережах, так і в спілкуванні з арт-майданчиками в інших містах. Шукаємо можливості поїхати в тур і дуже багато зусиль вкладаємо в популяризацію нашого гурту не тільки у своєму місті, а й по всій країні.
– Чи вважаєте ви, що творча людина платить часткою свого особистого життя чи складнощами по життю за свій дар?

Женя: Творча людина перш за все живе творчістю, а це значить, що всі інші сфери його життя так чи інакше поглинаються тим, чому людина віддає його більшу частину. Я вважаю, що в мене є купа особистісних недоліків, які заважають мені жити, але в музичному плані дозволяють творити. Це свого роду баланс. Я намагаюся це міняти, тому що хочу не тільки паразитувати в суспільстві, що в мене не завжди виходить, тому я намагаюся компенсувати це своїми чеснотами.
Саша: А я намагаюся над цим не задумуватися. Ясна річ, що є пріоритети, але якщо я вибрав для себе творчість, то я повинен займатися саме цим. І це вже я вирішую, що ставити вище, і це моє завдання – зробити так, щоб це не заважало мені в інших сферах життя. Творче мислення бере верх над якимись іншими життєвими «штуками»: припустімо, я недостатньо організований, непунктуальний, і часто виправдовую себе тим, що я такий, тому що творчий. Але насправді ми, якими б творчими не були, в першу чергу люди, і повинні розумно діяти по ситуації, намагатися ставати краще, а не виправдовувати себе наявністю таланту.

- Можете розказати якусь смішну історію, яка з вами трапилася під час останніх виступів?
Під час останнього виступу у гітариста були проблеми з гітарою: вона видавала якісь смішні звуки, що було і смішним, і сумним водночас. Але ми це прийняли, і зараз намагаємося цю проблему усунути. Так само через те, що в нас акустичні інструменти, ми дуже часто оточені безліччю мікрофонів та іншою апаратурою, і постійно під час концертів плутаємося в них.
Так само дуже смішно для нас переглядати виступи: буває, що ми чуємо себе абсолютно по-новому, і це буває дуже весело. Женя не завжди потрапляє в бек-вокал, оскільки погано чує на сцені свій голос, і саме тому після перегляду одного з таких відео Женя більше не співає.
Ще нас іноді запрошують грати на різних заходах, де буває абсолютно різношерста публіка, і завжди знаходиться людина, яка, будучи в «особливому» стані, нависає з дивовижними питаннями:
– А шо это за барабан такой, как называется?
– А «Мурку» можешь?
– Що вас мотивує?
Нас мотивує чесність. Ми робимо те, що нам подобається, тому що ми віримо в це і вірні цьому. Є люди, яким наша музика подобається, допомагає, яких вона мотивує. Наш стимул до роботи – це люди, заради яких ми намагаємося робити те, що робимо. Наші слухачі у свою чергу допомагають нам, слухаючи нас – таке собі замкнене коло взаємовигідного добра. Якби їх не було, то ми б, напевно, всього цього не робили, оскільки це було б нечесно як по відношенню до нас, так і до інших людей.
– Декілька слів для читачів журналу.
Дуже класно, що існують такі журнали, які цікавляться молодими музикантами, їхніми ідеями. Це дає поштовх і бажання розвиватися, можливість трохи самореалізуватися і бути впевненим у тому, що те, що ти робиш, дійсно комусь потрібно.
А всім іншим: творіть добро, будьте добрими людьми, вірте в те, що ви робите та менше зациклюйтеся на проблемах.

Автор: Андрій Микитенко

  • Tweet

Retro21