"КРОК У ROCK"


Офіційний сайт журналу "Крок у Рок"

Гурт Тартак – інтерв`ю з Сашком Положинським та великий сольний концерт на честь виходу CD-версії восьмого студійного альбому

5MzFI6r7MoA

Багато було сказано й написано позитивних відгуків щодо нового альбому гурту «Тартак» під назвою «Ввічність». Цей восьмий за ліком альбом 20 грудня в столичному клубі «Sentrum» Сашко Положинський разом зі своєю командою представив широкому загалу, адже саме у цей день почався офіційний продаж альбому на CD.

Прес-конференція, що передувала самому концерту видалась досить цікавою та інформативною, а сам фронтмен гурту перебував у піднесеному настрої. Отже, до вашої уваги інтерв’ю з Сашком Положинським:

– «Вихід альбому все переносився й переносився. З початку весни на кінець весни, потім з кінця весни на початок літа, потім – на кінець літа, а потім вже на осінь. Наприкінці осені ми виклали альбом в інтернеті і сьогодні ми граємо концерт, що присвячений виходу альбому на диску» – розпочав Сашко.

- «Чи була інша орієнтовна назва до цього альбому?»

– «Так, інша назва була. Не буду її називати, але за змістом майже те саме що й «Ввічність», просто по-іншому сформульована. Принаймні, багатьом учасникам гурту «Тартак» вона здавалась занадто складною. І всі просили чогось простішого».

- «Розкажіть про обкладинку альбому «Ввічність». Що саме на ній зображено?»

– «Роздумуючи над назвою альбому, я звернувся до Андрія Ярмоленка і він запропонував на обкладинці зобразити Уробороса».

- «Поясніть будьласка для тих, хто не дуже добре знається на міфології, символічність цієї істоти? Особисто для вас що означає цей символ?»

– «Особисто для мене це дуже прикольна картинка. Взагалі до того моменту, як мені підказали цю ідею, я знав що є такий символ – змій. який кусає себе за хвіст, але я не знав що він називається «Уроборос» та інших тонкощів, я знав що це один із символів нескінченності, один з аналогів інь та янь, бачив його колись у енциклопедії і так далі».

- «Яка з пісень може найкраще охарактеризувати альбом?»

– «Жодна одна якась пісня не характеризує альбом. Тому, що кожна окрема пісня несе якийсь окремий сенс і свій посил. я навмисно поставив 15-ю у списку пісню «Жити», тому що вона робить гарний висновок з усього сказаного в альбомі. Альбом вийшов досить-таки серйозний, сумний і не хочется щоби це був сум, що схожий на глибоку затяжну депресію. Ця пісня, попри те що вона сумна, вона доволі оптимістична, адже вона стверджує що якими б не були важкими випробування, життя триває. Так само як і люди які гинуть сьогодні.Переважно вони гинуть не просто так, вони гинуть за певну ідею та майбутнє. Самец я ідея і це майбутнє нам лишається від цих людей в спадок і ми мусимо це нести, продовжувати, розвивати, щоб це втілювалось в життя вже новими поколіннями».

Фронтмен гурту наголошує на соціальній тематиці альбому, що фактично є творчим відображенням подій в Україні останніх років: «Я хотів, щоб альбом, дуже схожий на «Ввічність», вийшов значно раніше — одночасно із нашим попереднім альбомом «Сімка». Ідея була така, щоб випустити одразу два — сьомий і восьмий студійні альбоми «Тартака» — один із яких був би лірично-розважальним, інший — політично-соціальним. Однак, мої колеги по групі не підтримали цієї ідеї, тому деякі пісні які могли би бути у «Ввічності» , потрапили до «Сімки» , а «Ввічність» отримала велику кількість нових пісень, про які тоді й гадки не було, бо не було всіх тих подій, які ми пережили за останні пару років і продовжуємо переживати зараз. Загалом, я вважаю що альбом видався хорошим».

- «Розкажіть про особливості процесу створення матеріалу».

– «Дуже складно коли багато творчих людей роблять разом якусь одну справу і при цьому кожен має своє власне бачення. І тоді завжди виходить так що хтось лишається незадоволеним. І найчастіше оцей «хтось» це я.

- «Чи планує гурт найближчим часом проводити якісь благодійні концерти?»

– «Є гурти які дають багато благодійних концертів і в них мало комерційних концертів. І є гурти які дають багато комерційних і в них мало благодійних. І я починаю замислюватись чи не взаємопов`язано це між собою?Можливо варто менше давати благодійних концертів і тоді буде більше комерційних… А коли ти вже маєш можливість заробити на комерційних концертах – ти просто маєш можливість віддавати щось на благодійність, допомагати якимось конкретним людям, яким потрібна допомога. а не якимсь особам які хочуть зробити з цього акцію щоби потім вже допомогти іншим. Тому ми приблизно останній рік намагаємось брати участь лише в тих благодійних концертах де ми точно знаємо хто робить і для чого робить. Часто трапляються і неприємні ситуації з благодійними концертами навіть від великих благодійних організацій, на яких ми погоджуємось виступити. Але, коли ми приїжджаємо – бачимо дуже погано пропрацьовано організаційні моменти, кошти на концерт витрачені, ефекту від концерту «нуль». Виходить, ми приїжджаємо для того щоб хтось потішив свої амбіції, але навіщо? Ми і самі здатні зробити концерт якщо нам це потрібно. Якщо маємо можливість заробити гроші – завжди маємо можливість і щось віддати».

- «Чи задоволені ви рівнем продажу альбому у популярних мережах?»

– «Поняття не маю який там рівень продажів, проте володію інформацією що в певний період ми були лідерами продажів в «ITunes» в українському сегменті. Те на скільки швидко альбом поширився мережею інтернет свідчить про те, що люди чекали на наш альбом».

- «Як би ви охарактеризували сучасний стан української рок-музики? В якому стані вона знаходиться?»

– «Саме рок-музика, що грається в Україні вона розвивається, є багато цікавих молодих колективів. І ці колективи помітно прогресують і в творчому плані і в плані популярності, але не вся та музика користується увагою з боку суспільства. Особливо рок-музика. проте, багато музики, яка робиться в Україні орієнтується на зовнішні ринки заздалегідь. І одразу зрозуміти «що це?» – чи це український продукт за місцем виробництва, проте не за формою і змістом, чи це український продукт за змістом, проте він може бути не цікавим за межами України – буває важко. Мене тішить те, що з`являється дуже багато молодих українських музикантів, які дуже нестандартно мислять. Можливо не все з цього я розумію і далеко не все мені подобається, але сам хід їхнього музичного мислення мені дуже цікавий. Окрім того, багато з`являється музикантів, які вільно володіють сучасними технологіями. Це те, чому я по-доброму заздрю».

- «Яким видався 2015-й рік для гурту «Тартак»?»

– «Якщо говорити про нас, то 2015-й рік видався досить важким. Він непогано почався клубним туром і більшість концертів відбулись досить вдало, хоча й не без провалів. У найбільш активний концертний сезон (з початку травня по середину жовтня) сталось те, чого я не очікував. Концертів було дуже мало. Кілька концертів відмінились, а конкретні – дуже не гарно і в останній момент. Проте, зараз ми завершуємо його на позитивній ноті презентацією свого нового альбому».

Рівно о 18-00, як і було обіцяно, на сцені з’явився бітбоксер Льоша Че, який разом з «Тартаком» відкрив концерт-презентацію альбому «Ввічність».

Зал клубу «Сентрум» був переповнений прихильниками гурту, серед яких і молодь, яка завжди із задоволенням підтримує заклики Сашка Положинського до участі в слемі, і військові та учасники АТО, які захищають нашу Батьківщину на сході, і родини переселенців зі сходу, поважні гості та колеги музикантів. Навіть працівники та керівництво клубу «Сентрум», відзначали, що такої різноманітної, але інтелигентної публіки, не бачили у своєму закладі вже давно.

Глядачі із запалом підспівували пісні з нового альбому «Ввічність», вибухали оплесками, коли чули перші акорди хітів гурту, зібраних за 19 років існування колективу. Приємною несподіванкою для давніх прихильників, стало виконання кількох композицій, які за певних причин давно не потрапляли до концертних сетлістів, таких як «Did Uhim» та «Червона Рута-97». Всього гурт заграв сорок пісень, програма концерту тривала більше трьох годин, а самих музикантів вдячна публіка двічи викликала на біс, не бажаючи відпускати своїх улюбленців зі сцени.

Особливо цікавим та зворушливим дійством концерту став дитячий стейдждайвінг. Оскільки, багато прихильників «Тартака» прийшли на концерт зі своїми дітками, Олександр Положинський вирішив дати можливість цього разу саме діткам «пірнути» зі сцени та «поплавати» по хвилях рук глядачів, подарувавши майбутнім, за сподіваннями самого фронтмена гурту, прихильникам незабутні емоції та враження.

На початку 2016 року «Тартак» планує відправитись у всеукраїнський тур, а в грудні гурт відзначатиме свій 20-річний ювілей.

Автор: Серж Дерій

  • Tweet