Нещодавно процесі пошуку музики натрапив на проект «Colotyphus» з LP «FORGOTTEN IN THE PAST». Матеріал дійсно цікавий і заслуговує на увагу всіх любителів важкої атмосфери інструментального black metal’у. При ознайомленні з інформацією гурту в Мережі несподіванкою стало те, що гурт з України. Вийти на хлопців не стало проблемою, адже вони заохочують до знайомства з собою та своєю творчістю, тому охоче поділились з історією створення проекту.
Минуло кілька років з того часу, як ці хлопці почали грати в гаражі на околиці Рівного, а зараз їхній гурт вже дав з десяток драйвових концертів по Україні. Ще й випустили дебютну платівку і набирають оберти в своїй техніці та звучанні. Можливо, під наш погляд попала майбутня легенда важкої музики? Час покаже. А поки познайомимось поближче з хлопцями, що найменували себе «Colotyphus» а також з LP «FORGOTTEN IN THE PAST».
1. Познайомте нас ближче з гуртом Colotyphus, з вашою робочою командою.
– На даний час гурт – це, власне, я (Гена – гітара/вокал), Рома (бас-гітара) і Макс (гітара). До нашої команди входять декілька людей, які постійно приймають участь у технічному й організаційному процесі та концертній діяльності. Крім того, нещодавно ми наважились на експеримент – взяли у гурт клавішника, Можливо, зовсім скоро представимо наші пісні у якісно новій інтерпритації та звучанні. Якщо говорити про стиль Colotyphus… Ми б назвали її «холодним, монотонним атмосфериком», пронизаним болем і відчуженням від усього живого.
Склад Colotyphus (зліва-направо): Геннадій Ковріжних,
Роман Сапожніков, Максим Черемісін
2. Що було поштовхом до створення Colotyphus та надихало вас на написання кожної пісні з “Forgotten in the past”, які асоціації та емоції вони у вас викликають?
– Моїм першим проектом була old-school death metal команда «Rise of the Cadaver». В якийсь момент я зрозумів, що ідеї у цьому музичному напрямі вичерпали себе, тому на деякий час взагалі припинив грати. В один у важких періодів у житті, у своєму плейлисті з’являлось все більше black metal – українського та зарубіжного; «старої школи» з відносно сучасним звучанням; напористого та агресивного; монотонного та атмосферного – так я. І ось взявши до рук гітару, практично за один вечір написав та записав “Voices of deceased”. Стосовно інших пісень можу сказати, що в більшості всі вони народжувались теж спонтанно і звичайно, кожна з них пов’язана з чимось або кимось.
3. Скільки часу ти приділяєш музиці? Як ще любиш проводити свій час?
– Це залежить від настрою та обставин. Іноді можу провести за гітарою весь день. В середньому, на музику щодня йде 4-5 годин. Як тільки з’являється можливість, подорожую – люблю проводити час в дорозі, відкривати для себе чудові краєвиди нашої країни.
4. Переглядаючи вашу спільноту, я побачив посилання на статтю одного із французьких періодичних інтернет-видань, де наряду з найкращими LP таких легенд украінськоі black metal-сцени, як Drudkh, Hate Forest, Nokturnal Mortum, Kroda та Lucifigum було написано про ваш дебютний реліз. На мою думку, для такої молодої команди, як Colotyphus, це досить непогано.Чи значить це щось для вас?
– Це значить те, що авторів цієї статті зацікавила наша музика, а це приємно. Можна сприймати це в певному сенсі як ще один із стимулів, важелів для розвитку.
5. У якому напрямі ви хочете розвиватись, приділити більше уваги саме зараз? Що є найважливішим для вас на даному етапі: концертна діяльність чи записи?
– Спочатку Colotyphus планувався як студійний проект однієї людини.
Після запису першого LP гурт з різним складом відіграв ряд концертів. Можна сказати, саме на сцені проект отримав своє звучання, особисто я зрозумів, яким бачу його майбутнє. Зараз ми плануємо зробити паузу в концертній діяльності і приділити увагу запису нового альбому.
6. Наскільки мені відомо, проекту нещодавно виповнися рік. Підбиваючи підсумки, охарактеризуйте свою діяльність за цей час – скільки було відіграно концертів, написано матеріалу, що змінилось в цілому?
– Я б не назвав нашу концертну діяльність активною – ми відіграли 7 концертів у Рівному, Одесі, Тернополі, Києві. Проте, кожен наш виступ відрізнявся один від одного то складом музикантів, то програмою, то звуком (при чому ці зміни важко було назвати незначними), що хоч і змушувало нас неочікувано та не завжди бажано експериментувати, та все-ж, дало змогу багато що зрозуміти. З one-man проекту «Colotyphus» поступово перетворюється в команду зі сталим складом, з кожною репетицією з’являється все більше ідей та планів, написано багато матеріалу, частина якого буде представлена у наступному альбомі.
Автор: Андрій Микитенко
Comments:
Коментарі відсутні