Уявімо, що ви написали шедевр. Уявімо, що це – саме та пісня, за яку змагатимуться усі радіостанції та телеканали, це та пісня, яку школярки ставитимуть на рінгтони своїх мобільних телефонів і можливо, її навіть використовуватимуть в якості дзвінка в школі, де вчаться вищезгадані. Втім, є проблема- ваш шедевр поки що тільки на сторінці зошита, на нотному листку та в м’язовій пам’яті ваших пальців. Студії звукозапису ніяково знизують плечима, посилаючись на долар, та пропонують вам заплатити суму вартістю в вашу нирку. А записати шедевр так хочеться..!
Покупка зовнішньої звукової карти- оптимальний варіант для музикантів, які звикли довіряти тільки собі та контролювати процес створення своєї музики. В цій статті ми пояснимо, за якими критеріями варто вибирати звуковуху, аби на наступний день за вашу пісню билися всі радіостанції світу.
Кількість каналів. Кількість каналів зазвичай може варіюватись від 2 до 8 (8 каналів пригодяться в випадку, якщо в вашому розпорядженні маленький оркестр), та зверніть увагу саме на наявність вбудованих преампів- якщо їх немає, знадобляться зовнішні.
Апаратне ASIO. Не дивлячись на те, що ця технологія виконує одну з найважливіших функцій у процесі якісного запису звуку, а саме виключає затримки звуку і оптимізує роботу в реальному часі, вона є далеко не у всіх звукових картах, тож слід уважно продивитись характеристики облюбованого вами аудіоінтерфейсу, аби робота з ним була максимально легкою.
Що стосується інтерфейсу зовнішніх звукових карт, варіантів є три: найоптимальнішим і найбільш професійним є FireWire- він уособлює собою скошений вхід, який є в більшості системних блоків та маках- ціна на такі звуковухи говорить сама за себе, втім, як і якість; втім, для роботи із системниками найкраще підходить PCI. Для новачків, які працюють із зовнішніми звуковими картами нещодавно або тільки збираються розпочати роботу з ними існує третій варіант- підключення через usb-порт, що є прекрасним рішенням для музикантів, які багато подорожують, адже головним плюсом роботи с таким аудіоінтерфейсом є його мобільність.
Придивіться також до наявності симетричних входів-виходів та блоку зовнішнього живлення.
Слід також звернути увагу на наявність міді-інтерфейсу– ця функція дає можливість підключати до звуковухи клавіші.
Оцінюючи виробників зовнішніх звукових карт, ми склали топ-5: Behringer по-справжньому вражає різноманіттям своїх моделей: є як багатообіцяючі одноканальні крихітки за більш, ніж демократичною ціною, так і серйозні штукенції з 6 каналами. Переважна більшість моделей Behringer підтримують технології ASIO та CoreAudio. Не відстає Roland– один з найоптимальніших виробників для прихильників usb-інтерфейсу, та M-Audio. Замикають п’ятірку такі гіганти як Korg та Yamaha, що зазвичай викорстовуються для професійних, а не домашніх записів. Про серйозність намірів цих звукових карт промовляє як їх ціна, так і ім’я, втім, не завжди потрібно реагувати на це- так, побачивши асортименті звуковух пафосну Fender не поспішайте- зверніть увагу на те, що виготовлення аудіоінтерфейсів є стоп’ятсотою віткою діяльності виробника, і коли Fender вже взявся робити гітари, то нехай робить їх до кінця. Зрештою, Starbucks же не випускає велосипеди!
Зауваживши всі наші поради, сміливо відправляйтесь за звуковухою та записуйте свої шедеври, не виходячи з дому і нехай прибуде з вами сила музики.
Автор: Вероніка Чорномаз
Comments:
Коментарі відсутні