Цієї неділі у Львові в рок-клубі «Гараж» відшумів фестиваль кор-музики - Big CORE Gig 2. Дійство зібрало на одній сцені команди зі всієї України та закордону.
Ознайомлюючись перед фестом з творчістю заявлених гуртів, не можна було не відзначити якість музики, тобто слабких ланок, на яких хотілось би вийти попити пивка, не було. Усіх хотілося зацінити вживу.
Вартість фестивалю складала 40 грн. і, як зазначали самі орги, була дещо завищеною, оскільки на виручений кошт заплановано осінню привести до Львова гурт «Devil Sold His Soul».
Отже, дійство почалося із… запізнення самого дійства. Від запланованих 16.00 фест віддалився на цілу годину, хоча звуки саунд-чеку чутно було ще з п’ятнадцятої. І ось нарешті двері клубу відкрилися для стомленого очікуванням люду. Здивувало те, що при вході не видавали ані квитків, ані браслетів, ані печаток, тобто даєш гривні – і вперед.
Після того, як ми «скинулися» людині на вході, перед нами постав рок-клуб «Гараж» у всій красі. Приміщення його невелике, проте з хорошою звукоізоляцією та цікавим дизайном. Сцена на висоті людського зросту, непоганих габаритів. В клубі також діяла барна стійка, але нічого поживнішого за квас і пиво там не було.
І ось після кількох слів ведучої та недовгого чеку розпочала виступ молода львівська команда під назвою «Through My Vein». Враховуючи те, що це був дебютний виступ гурту, можна сказати, що вони трималися «маладцом». Відносну зажатість поведінки на сцені компенсували музикою. Родзинки гурту додала дівчина ритм-гітаристка в цілковито чоловічому складі музикантів всього фестивалю. Окрім неї чарівну половину людства на сцені представляла лише вокаліста «To Leave A Trace».
Пост-хардкоровими ритмами «Гараж» брали хлопці з гурту «Noir», музика яких впевнено почала піднімати слухачів на ноги для відриву. Львів’яни гарно побалували вуха слухачів синтезом важкості і мелодійності. Якісно і на висоті.
Засмакував і дезкор від костопільського гурту «Art of your Phobias». Виступ їх, щоправда, пройшов якось поспіхом, урізано. Не було відчуття, що хлопці викладаються на повну, проте з музикою їх не посперечаєшся. Драйв, драйв і ще раз драйв!
Хороший відривон влаштували і рівенські «Lewis Carroll» з яких почалася суцільна фестивальна «гарячка». Гурт помітно розширив ряди мошерів і просто любителів повідриватися під сценою.
Молодий гурт із чудернацькою назвою - «1leftsatisfied», приїхав показати себе із Литви і показ цей вдався на славу. Їх музика сильно різнилася із музикою решти гуртів сміливими експериментальними ходами у звучанні, непередбачуваними поворотами і рифами. Загалом «гуд» і «зараховано».
З виходом на сцену київських метал\хардкорщиків «Debbie Mills» в «Гаражі» розпочався дикий торч. Глядачі опинилися під подвійною вокал-атакою (вокалістів у гурті було двоє) та диким енергетичним зарядом. Сподобалися також цікаві імпровізації музикантів банди на відомі речі старого-доброго хеві металу.
Луцькі «KEtO» потішили звуковою різноманітністю. Домішки електроніки в саунді додавали звучанню атмосферності та оригінальності. Також цікавим було «перекваліфікування» музикантів на сцені. Басист під час виступу сів за барабани, а барабанщик взяв до рук бас-гітару . Загалом виступ був шикарним, не зважаючи, що бек-вокаліста (він же барабанщик) було майже нечутно.
Після недовгої перерви на сцені залунав скрім вокалісти луцького гурту «To Leave A Trace». Хоча звук на їх виступі не був ідеальним, проте енергетика гурту порвала присутніх на атоми. Вокал Оксани просто шикарний. Потужні скрімові партії чудово перепліталися з ліричними чистими. Їх виступ залишив вагон позитивних вражень і його сміливо можна назвати одним із кращих.
Просто розгромили публіку львів’яни «One Reason Left», які презентували публіці свій перший ЕР-альбом. Гурт сміливо можна назвати українськими «Parkway Drive». Потужний гроул вокаліста разом з розривними важкими рифами музики просто не давали стояти на місці. Це був апогей всього дійства і один з тих виступів, яких, скільки вони б не тривали, завжди мало.
Отже, фест пройшов «на Ура!!!» Порадував хороший саунд. Звукорежисери віднеслися до своєї роботи відповідально, настроюючи звук всіх інструментів аж до окремих тарілок барабанів. Цей факт + хороша звукоізоляція + якість самих гуртів = чудове звучання мьюзіку. Єдине, що підкачало в плані саунду – «фоли» на початку Біг КОРу та трохи нерозбірливий звук з мікрофонів. Не все, сказане зі сцени піддавалося розшифруванню.
Також мінус фестивалю – в приміщенні стояла пекельна спека. Запримічений нами кондиціонер, здавалося, зовсім не робив погоди.
Здивувала також ведуча. Деякі її фрази можна було сміливо вписати в книгу «Що не слід говорити зі сцени фестивалю». Наприклад, в один момент вона, буквально за хвилинку після дикого мошу і відриву, навіть не давши піднятись на сцену наступному гурту, вже оголосила їх, закликаючи публіку назад. На логічно в’ялу реакцію залу та попросту образилася, сказавши щось на кшталт «із вами все ясно» і пішла зі сцени.
Ще один момент – під сценою було доволі мало місця, тому при хорошому сайкл-піті люди попросту «врізалися» в найближчі столики, не кажучи вже про «тісний» мош. Оскільки любителів помахати кінцівками було багато – їм ніде було розгулятися.
Та все ж, ці нюанси, на фоні просто шалено-позитивних вражень від фесту, пройшли майже непоміченими. Шкода, що організатори закривають сезон проводження рок-дійств до жовтня. Ну що ж, з нетерпінням очікуватимемо осені :)
Репортаж підготували Оля Пелехата та Віталій Макарець.
Фото by Аліна Косіцина.