"Умбиликус" - музика у фоновому режимі до життя!
Задовбала музика в плеєрі? Хочеться чогось такого..., але не того що в тебе вже є, та щоб і якісне, і тексти були хороші, і музика крута? "Спробуй" цих харківчан, має "засмакувати"! Їх ім"я - Умбиликус!
Незважаючи на те, що гурт можна назвати достатньо молодим (утворились у 2009 році), вони вже встигли стати лауреатами на багатьох відомих фестивалях (на кшталт "Сусіднього світу" та "Crimean Gothic Fest'у" (Крим), "Рок-Герої" (Москва, Росія)). "Пупки" (а саме так перекладається оце цікаве слово латинкою) вже виступали на сцені з Агатою Крісті, Animal Джаz, SunSay, Lюk, В.Бутусовим та гуртом "Ю-Пітер", Братами Карамазовими.
Стосовно самої музики: харківчани виконують синт-рок із вкрапленнями найрізноманітніших стилів від депресивного року до танцювальної електроніки. Вони дійсно дуже багатогранні як в плані творчості, так і в звичайному житті.
На запитання "Для чого у вашому житті музика?" відповіли досить цікаво: "Это работа) Это дело, которым нравится заниматься. То, что захватывает. Денег это в данный момент не приносит, видимо занимаюсь этим не для заработка. Ну а от реальности не собираюсь убегать, т.к. она и есть жизнь." (bagma, музика, тексти, вокал і це ще не все).
Захоплюючу відповідь отримали і від ударника Віталія Бургонського: "Кожна життєва ситуація, повязана із емоціями та хвилюваннями - це ніби відео-кліп, фоном для якого і є музика у моєму житті".
Але це ще не всі сюрпризи від цих позитивних людей. Наступної весни вони рушають у тур по Україні. Зараз хлопці працюють в поті чола над новим альбомом: "Підготовка заключається у репетиціях частіших, ніж майже будь-коли. 2, інколи - 3 рази на тиждень... повірте: це багато)" (Віталік).
"А до Львова приїдете?" - питає Крок-у-Рок. "если будем знать, что там есть слушатели, то да) но пока их очень мало. видимо из-за того, что мы - русскоязычная группа. в восточной и средней Украине слушателей больше)" (bagma)
У тебе ще не виникло бажання їх послухати? ;-) в "Умбілікусів" є всі шанси до весни стати твоєю улюбленою групою, а у тебе з'явиться шанс побачити і почути їх вживу!
Для лінивих, щоб не шукали, ось посилання на офійіну групу Вконтакті http://vkontakte.ru/umbilicus_club
Selle Krank
"WRUNA": Гурт задумувався як одноразовий варіант – порозважати поляків
Березнівський фолк-рок гурт "WRUNA" нещодавно потішив шанувальників живої музики у пивному клубі «Альт» (м. Дубно). Павло Поліщук, він же басист гурту, розповів, як за коротку гастрольну історію команда встигла виступити за кордоном, про перетягування музичної ковдри і про колоски на логотипі.
«Мій покійний батько був хормейстером»
- Зазвичай у нас немає такого, що ми співаємо, наприклад, речі якогось певного регіону. От наш скрипаль Микола Петрованчук – з-під Коломиї, то він приніс у нашу команду багато музичних речей – чисто зі свого регіону. Є в нас речі й такі, яких ми вживу і не чули: знайшли якісь архіви, записи, розібрали ноти. Мій покійний батько був хормейстером у Березному, і він збирав усі ці твори, зберігав, так вони й опинилися у нас. Я навіть в інтернеті їх не знайшов – ні текстів, ні нот, нічого. Ми граємо українські пісні, авторських текстів на кшталт народної автентики не пишемо.
«Їздили в Бартошице як музичний сувенір»
- А взагалі, це у нас за історію п’ятий виступ. Ми зібралися наприкінці квітня, нам навіть і півроку нема. Але за цей час ми встигли з’їздити в Польщу. Є таке містечко Бартошице – місто-побратим Березного. У них там були дні міста, ми їздили туди як музичний сувенір, чи щось типу того. Взагалі, команда зібралася, так би мовити, з подачі влади, як це не дивно звучить. Наш колега поїхав у Москву заробляти гроші, в житті бувають такі моменти, коли музикант стає будівельником. Він був директором місцевого будинку культури і його просто влада «напрягла», що, мовляв, Ваня, так і так, їдемо в Польщу, ти мусиш зібрати команду. Взагалі, гурт задумувався як такий одноразовий варіант – просто з’їздити в Польщу, порозважати поляків. Але ми побачили, що зібрали хороших людей – ми всі давні друзі. З барабанщиком Валіком я дружу вже років п’ятнадцять. З Ромою – теж уже років десять. Олежка-гітарист у мене вдома, можна сказати, виріс. Тобто, така команда мала б вже давно створитися, взагалі-то, просто не було якогось такого стимулу. А тут влада сказала – «Треба!». В нас не було й на чому проводити репетиції, то нам й інструменти купили. Два наших музиканти (барабанщик і акордеоніст) з «Тиранії», грають на два гурти, і я колись грав у «Тиранії», але гурт «WRUNA» ніяким чином не можна вважати проектом «Тиранії» чи щось тому подібним. Березне маленьке, 12 тисяч мешканців, і знайти однодумців, які вміють на чомусь грати, важко.
«Summertimer» по-гуцульськи»
- Ми переграли вже що хочеш. І важку музику, і альтернативу – все перепробували. І якось воно до того йшло, що вибрали фолк. Ми з дружиною їздили на «Підкамінь», на «Країну мрій», також дружимо з людьми, які грають приблизно такий напрямок, теж якусь таку автентику. Я навіть не знаю, що до цього спонукало. З усіх перепробуваних найбільш органічний напрямок вийшов. Є в нас панківські мотиви, фанкові, хардові. Сімох чоловік, які абсолютно однаково думають, зібрати нереально. От, наприклад, наш барабанщик Валентин – він любить важку, жорстку музику, дез, – то він «тягне ковдру» в цю сторону. Я люблю фанк, джаз, – щось пробуємо в цьому напрямку. Микола, наш скрипаль, він хлопець із села з-під Коломиї, в нього ці гуцульські мотиви в крові. Ми якось пробували зробити щось типу «Summertimer», хотіли пограти знаменитий джазовий стандарт, то Микола грає «Summertimer» по-гуцульськи. От я не знаю, як пояснити, але ось у нього така різноманітність виходить. Хто приносить ідею на репетицію, той її і розвиває. Ну, і потім всі інші її підхоплюють. Приблизно так воно відбувається. Буває так, що починаємо що-небудь награвати, а потім – «ану почекай, а це не виходить, що ми здерли там щось із когось?». Словом, це репетиційний процес.
«Ми сюди нав’язалися»
- Знаєте, ми сюди самі нав’язалися:)) Андрія Шаламая (директора клубу «Альт») ми знаємо вже давно, й коли були в Дубні на День міста, я запропонував виступити в «Альті». А так , ми плануємо свою подальшу творчість. На весну в себе вдома ми думаємо щось зробити, організувати щось типу якогось фестивальчика, запросити команд п’ять-шість. Ну, і в основному більше планів на літо – бо є багато фолкових фестивалів, якими варто поїздити. Дружимо з «Русичами», які є організатором фестивалю біля Одеси, ми плануємо туди поїхати. Дасть Бог здоров’я, і якщо все буде добре, то можливо – на «Підкамінь», може, ще в Польщу поїдемо. Але вже більш якийсь такий рух у нас планується на літо, бо зимою ми хочемо нормально порепетирувати, наробити більше матеріалу.
А, доречі...
- У нас на Поліссі, коли тільки сходить озима пшениця молоденька, «шерсточка» така, то її називають «вруна». Звичайно, можна гарно усе це сформулювати якось)) Колоски на логотипі – саме через це.
З гуртом спілкувалася Таня Ворончук
SickSeeD - хворіти ніколи!
Нещодавно святкував свій третій день народження чернівецький гурт "SickSeeD". Він складається з п'ятірки юнаків, котрі створюють справжню чоловічу музику. Ще б пак, коли в плейлисті кожного з учасників бенду значаться такі "мастодонти" своєї справи, як Slipknot, Korn та Dream Theater - важко створювати щось інше.
Почавши творчість з класичного ню-металу, за три роки команда встигла поекспериментувати з багатьма стилями, проте не зупинилась на якомусь окремому. "Наша музика - поєднання ню-металу, прогресив-металу та металкору" - розповідає вокаліст колективу Богдан Герасимчук.
Звичайно, як і кожен молодий колектив, "SickSeeD2 в перші роки свого існування більшість часу витратив на зміни складу, ротацію його учасників.
Маючи вже сформований кістяк, у найближчий час гурт планує більше часу зосередити на записі нових треків та виступити на сценах різних міст України. На даний момент, "пацієнти" виступають переважно з місцевими гуртами, зокрема з такими як "Beter Now" та"Viva Gazone".
Щодо виходу дебютного альбому, то тут шанувальникам доведеться трішки зачекати. Команда розраховує випустити його приблизно восени 2012 року.
До альбому увійдуть власні композиції гурту та кілька каверів, проте які саме - покищо не розголошується. Наразі ж бенд працює над матеріалом для даного альбому.
Богдан Герасимчук залюбки погодився припідняти завісу й розповісти деякі деталі стосовно цього:
"Назви альбому поки немає. У 100% готовності зараз є 8 композицій: "Парадигма", "Не як усі", "Дикий театр", "Голос пустоти", "So what", "Забудь", "Все по колу" і інструментал з кодовою назвою "біль". У розробці є ще 5 композицій і лише по закінченню роботи над ними почнемо все записувати. Спільні виступи з іншим гуртом ми вже практикували, а чи увійдуть такі експерименти у альбом - ще невідомо."
Не секрет, що на будь-якому виступі чи то іменитого чи то молодого гурту рано чи пізно трапляються казуси. Історією таких цікавих моментів ділиться
Богдан
:
"На відбірковому турі "Відродження 2010" довелося виступати на старій дерев'яній сцені. Дошки на ній були чи то гнилі чи просто надто тонкі і хтось з нас, вже не пам*ятаю хто, ледь не провалився. Після цього до кінця виступу всі стояли як статуї і намагались не рухатись.
На фесті "Хвиля 2011" у проміжку між піснями я захотів попити води, пляшка була півторалітрова, якась дівчина з натовпу крикнула, що теж хоче пити і я як взяв і кинув їй цю воду, але враховуючи, що я правша, а кидати довелося лівою, пляшка полетіла у іншому напрямку і ледь не влучила якомусь хлопцю у голову:) Нащастя, він зреагував нормально, але вибачитись все-ж довелося. Після цього ми користуємось лише маленькими пляшками.
Ще було коли у барабанщика вилітали палички, і він у незрозумілій позі одночасно діставав іншу і грав... або коли я забував слова пісні, або ще краще коли мене било током від мікрофону… казусів вистачало."
Отже, хочеться вірити, що музикантам вдасться втілити в життя всі задумані ідеї й щораз тішити своїх фанів новим та якісним продуктом.
Сергій Матвійчук
Better now. До мети - краще зараз!
Не так давно на рок-мапі України з’явився новий колектив під назвою Better Now (краще зараз). Походить він із затишного міста Чернівців.
Цей бенд, який складається з трьох хлопців та однієї милої дівчини, що зовнішньо чимось схожа з Авріл Лавін, має вдосталь сили та енергії, щоб найближчим часом стати одним з найпопулярніших в Україні.Офіційним "днем народження" гурту є 11 лютого 2011 року, хоча думка про його створення назрівала значно раніше.
"Спочатку нас було тільки троє. Це було десь рік тому. Всі були з різними смаками до музики та до життя загалом, але прагнули одного - творити музику", – ділиться своїми спогадами Стас - соло-гітарист команди.
Звичайно, не все було гладко, постійно відбувались конфлікти, в результаті чого гурт здійснив ротацію кількох учасників.
"У нас одна мета, і потрібно до неї йти попри всі негаразди", - тримається позитивної хвилі Стас.
В оновленому складі гурт записує кілька нових пісень, стає учасником багатьох фестивалів та вечорів, серед яких Студентський молодіжний фестиваль "Хвиля", Bukovynka Party, Acoustic Cover Party та багато інших.
Маючи, як приклад для наслідування, таких виконавців, як Nirvana, Metallica, Paramore, Coldplay та Adele, гурт створив свій власний, оригінальний стиль музики. Це гармонійне поєднання клавіш і мелодійного вокалу з важкими гітарними рифами та елемантами панку.
Щодо іншої складової композицій – текстів, то їх усі пише Аня.
"Вона вкладає в них свої переживання, думки та емоції" - зауважує Стас. До речі вона не лише автор текстів а ще вокалістка та клавішниця.
В кожної їх пісні своя історія, і вона асоціюється з певним етапом розвитку гурту. Можливо саме тому, слухаючи композиції, ми можемо прослідкувати ріст команди, той рівень майстерності, якого вони досягли з часом.
Серед найближчих творчих планів групи – виступи на українських фестивалях таких як "Обнова", "Тарас Бульба" та "Захід".
Що ж, побажаєм успіхів колективу й таки сподіваємось побачити їх активними учасниками цих подій. Доречі, нещодавно гурт випустив свій перший міні-альбом, скачати який фани зможуть на сторінках однієї з соціальних мереж.
Сергій Матвійчук
Framework logo