Рейтинг

Юджин Лесневский: будущее нашей сцены весьма плачевное!!!

   Он – один из основателей «The Bright Sky California» и экс –вокалист «Make Me Famous», он выступал на «Руйнацие ХІІІ», был на одной сцене с такими группами, как «Helia», «Electric Diorama», «Glamour Manifesto» и подпевал Андреасу Дёрнеру (Caliban). В 21 у него уже есть последователи и фены. Большинство его считают «мальчиком с картинки». Но так ли это? Решать вам…


Его зовут Юджин Лесневский. И он готов рассказывать о своем творчестве, планах на будущее и виденьем украинской андеграунд-сцены.



 


1. Сам ты родом из Польши, какими судьбами ты сначала оказался в Полтаве, а потом в Киеве?


      Просто так вышло, а в Киеве я оказался после того как ушел из «The Bright Sky California», чтобы начать все заново.

 

 

2. Как давно ты поешь/вокалишь? И вообще, есть ли у тебя музыкальное образование?


      В принципе, как и у многих у меня музыкальное образование по классу фортепиано, то есть тут я ничем выделяюсь. И, знаете, я очень жалею о том, что частенько прогуливал сольфеджио.)
Петь я начал около трех лет назад, с моим первым коллективом. Вплотную я этим занялся, когда собрал «The Bright Sky California».

 


3. Какие группы произвели на тебя наибольшее впечатление? На кого ты ровняешься?


      На протяжении 9-ти лет я являюсь большим поклонником «Linkin Park» . Также я очень люблю работы Эминема. На самом деле мне нравится очень много разной музыки, независимо от стиля.
Большое влияние на меня оказала уйма новомодных групп. Кстати, когда мне было 5 лет, я барабанил на дядиной установке песни группы «The Doors»,люблю эту группу (смееться).

 


4. Ты являешься одним из основателей «The Bright Sky California». Как возникла эта группа и есть ли тебе объективно чем похвастаться?


      Группу я начал собирать на руинах своего предыдущего коллектива. Чем похвастаться? Даже не знаю… сейчас я понимаю, что ничего сверхъестественного в том, что мы делали, не было. Скажу только, что сложнее всего было прощаться с по-настоящему потрясающим материалом, который так и не вышел.

 


5. Многих интересует причина твоего ухода из «The Bright Sky California». Ты когда-нибудь жалел об этом?


      Каждый из них отличный парень, но все вместе мы никогда не могли прийти к какому-то общему решению. Не было определенного единства в группе. И на фоне всего этого, постоянных ссор, недопонимания, я понял, что больше не могу находиться среди этих людей.
Я предоставил их самим себе.

 

6. В социальных сетях распространяется видео, которое подписано как New Eugen`s band(Новая группа Юджина). Как ты это можешь прокомментировать?


      Ну…скажем так, это та группа, которая жила в моей голове уже на протяжении длительного времени. Та группа, где я бы мог почувствовать себя полноценным участником, где бы меня никто не ограничивал в плане моих музыкальных идей. За то время, пока я был частью «The Bright Sky California» я понял, что хочу от музыки большего, скажем так - разнообразия. Говоря о видео – это бэкстейдж со сьемок нашего клипа.

 


7. Так почему же группа без названия?


      Изначально мы с ребятами договорились, что пока у нас не будет на руках результатов, не имеет никакого смысла заявлять о себе.

 


8. Что собираешься делать, если проект провалиться?


      Какой провал, о чем Вы?)

 


9. Музыканты, которые с тобой играют, это ведь их не первый опыт игры в группе?


      Само собой, каждый из них с чего-то начинал, и в итоге все мы встретились в одной группе.

 

10. Когда ты планируешь начать выступать с новой командой?


      Мы начнем давать шоу, когда будем к этому готовы, когда все зазвучит.
P.S. Не скоро.

 


11. Ну, скажите хотя бы приблизительно, что будете играть?

      Рокешник )

 

12. Ты на сцене уже немало, многое повидал, что бы ты сказал об СНГшной «непопсовой» сцене?


      Начнем с того, что каждая отечественная группа, рано или поздно становиться лицом к лицу с суровой действительностью музыкальной индустрии стран СНГ.
Многие из них просто не выдерживают всего этого, ведь ни для кого не секрет, что у нас нету тех условий, в которых нуждается каждый музыкант. Состояние муз-индустрии наших стран не позволяет заниматься всем этим на достойном уровне.


      Я, конечно, не уверен, но будущее нашей сцены весьма плачевное. Особенно если учитывать тот факт, что многие группы, выбирая себе западного кумира, начинают играть во всем идентичную музыку, не пытаясь сделать ничего своего, особенного. Я понимаю, что все мы должны с чего-то начинать, но как бы строго это не звучало, это никого не оправдывает и даже меня в свое время. Это правильно – ровняться на запад, но не переигрывать же их материал под чистую. Почему на концерты известных отечественных групп ходит не больше 200-300 человек? Задайтесь этим вопросом.

 


13. И что с этим можно сделать?


      Можно без толку говорить о том, что бы люди прекратили скачивать и выкладывать музыку в соц. сетях, но у нас это практически невозможно, не потому что у нас такой менталитет – «зачем платить за то, что я могу получить бесплатно?» А хотя бы потому, что у нас не созданы условия, что бы продавать и покупать музыку.

 


      Наш слушатель привык скачивать музыку из интернета, не задумываясь о том, что музыканты тратят определенные суммы денег для того, что бы записать материал качественно. И единственный доход, который группа получает со своей музыки – это гонорары за кансы, а в некоторых случаях все, что ты получаешь – это оплата проезда и какие-либо «минимальные расходы».


      Да, да, ведь бедняги организаторы настолько бояться влететь в копейку, что постоянно пытаются уговорить музыкантов на какие-то свои условия, но их тоже можно понять, потому что организовать мероприятие стоит усилий и больших затрат. Особенно, если учесть то, что правительство хочет принять закон, который введет налог на гастрольную деятельность, мне страшно представить что будет дальше. Вообще все это напоминает сказку о Чиполино, когда Сеньор Помидор ввел налог на воздух.

 


      Если бы я знал, конкретно, что нужно с этим делать, я был бы самым богатым человеком в мире. (смеется) Главное - ставить себе за цель продавать, а не выкладывать в интернет.

 

14. У тебя есть сайд-проект «Somebody Loves You» и о них давно не слышно. Группа до сих пор существует?

      «Somebody Loves You» - это проект двух людей, которые в нужный момент нашли друг в друге поддержку. По большей части это касалось меня. Мне нужно было выплеснуть куда-то свои эмоции.

 


      Я в серьез хотел заняться этим проектом, и может ,в итоге он бы и стал той группой, в которой я играю сейчас, но увы, мы не всегда можем подчинить себе судьбу - нам с Димой пришлось разъехаться в разные города. В таких условиях было практически невозможно работать над материалом. На «Somebody Loves You» можно поставить точку. Тем не менее, мы всегда были и будем хорошими друзьями и по этому, я обещаю, что это не последнее наше сотрудничество.

 


15. Скажи честно, у тебя есть «розовая мечта»?

     Есть, но это не то чтобы мечта, это скорее цель. Мы с ребятами работаем над тем, чтобы заключить контракт с заграничным лейблом и начать давать концерты в США и Европе. Но для начала нам предстоит записать достойный этого материал.




Маша Качорок

 

Рейтинг

ROCK-H. Зі стін консерваторії на велику рок-сцену!

     Вони здивували всю Україну. Не дивлячись на свою академічну освіту, їм вдалося зачепитися на українській рок-сцені. Їхніми виступами захоплювалися Сашко Положинський, Олег Скрипка, Святослав Вакарчук. Їхня творчість настільки проста і зрозуміла, що її не можна не любити. Це та музика, яку слухають всі покоління, це той рок, який іде від серця.

 

 

 


     Крок-у-Рок вирішив дізнатися, чим живе цей перспективний закарпатський гурт. На наші запитання відповідав керівник, автор пісень і клавішник «Рокашу» (на закарпатському діалекті «рокаш» - гурт, купа, спільнота) Віктор Янцо.

 

 

  •      У Вас класична освіта. У рок-музиці це досить рідкісне явище. Ваша «академічність» допомагає вам в творчості, чи навпаки доводиться викорінювати її, аби бути ближче до сучасного слухача?

 


     Я в минулому піаніст, було дуже важко писати музику, тому що багато що залежало від мого технічного рівня, а це не завжди на користь музиці, тому я свідомо перестав займатися на фортепіано, щоб не віддавати перевагу техніці перед ідеєю музики. Академічна музика гарна, але, як було сказано в фільмі «Амадеус», в ній занадто багато нот, вона не доступна для загалу. Академічна музика серед музичних жанрів і напрямків - як вища математика в математичній науці. В рок музиці спочатку потрібно було забути усе, чому нас вчили в консерваторії.

 

 

  •      До участі в проекті «Свіжа Кров» на М1 про Вас знали тільки в вузьких колах, після нього про «Рокаш» заговорила вся Україна. Розкажіть про те, яким був гурт до участі в цьому проекті, і що змінилося після?

 


     До проекту «Свіжа кров» «Рокаш» ішов стежкою всіх початківців-музикантів, не маючи чітко сформованого вектору в музиці. Ми грали в різних музичних стилях, не знаючи, чого від нас чекають, не маючи стилістичного стержня всередині. «Свіжа кров» дала нам розуміння того, що від нас хоче чути слухач, чим ми можемо бути цікаві.

 


  •     А буває таке, що хочеться знов стати звичайною людиною, щоб не впізнавали на вулицях, не полювали за автографами, не надзвонювали з приводу концертів?

 


    Ні, в цій галузі всі прагнуть публічності, уваги, це ознака успіху.

 


  •     Як складаються стосунки між членами гурту? Бувають непорозуміння? Чи творчий процес завжди проходить злагоджено?

 


    В минулому у нас були творчі непорозуміння, поки заняття музикою не переросло в професійну діяльність. Для комфортної роботи потрібно залишати всі свої особисті музичні амбіції за дверима репетиційної бази, критерій якості ідеї - це реакція публіки на ту чи іншу композицію.

 


  •    Ваша головна «фішка» - те, що ви співаєте не українською, не російською, не англійською, а простою народною мовою, якою розмовляють у всіх куточках Закарпаття. Ви довго шукали себе  чи це рішення прийшло одразу?

 


   Ні, не відразу. Ми мали сумніви, чи буде сприймати публіка наш продукт через призму мови, але нам вдалося зробити музику, яка не є чітко прив’язана до слів, а базується на музичній мові, а її розуміють всі.

 

  •     Але ж за межами Закарпаття цю мову майже не розуміють... Це не відштовхує потенційних шанувальників?

 


    Ми робили експерименти в різних куточках країни і питали людей після концертів, чи не заважає їм текст сприймати музику. Висновок такий, що текст не має стосунку до «хітовості» композиції. Багато іноземних пісень стають хітами в нашій країні, незважаючи на те, що слів майже ніхто не розуміє.

 


    Чи є у Вас музичні кумири?

 

    Так. Це Серж Танкіан.

 


  •     Яку оцінку (по 5-бальній шкалі) Ви поставили б українській музиці загалом? Чому? Кого вважаєте за найдостойніших виконавців на нашій сцені?

 

    Оцінка 5, тому що всі, кого ми слухаємо, незважаючи на те, яким шляхом вони досягли успіху, показали величезну роботу і цілеспрямованість, не шкодуючи ні сил ні засобів.

 

 


  •     Скоро має вийти Ваш дебютний альбом. Привідкрийте завісу і розкажіть про нову платівку.

 

     Альбом буде адаптований для пересічного слухача, для радіо і буде багато творчих експериментів. Це буде не те, що звучить наживо зі сцени.

 

  •     А як плануєте зустрічати Новий рік?


    На сцені.

 

  •     Де найближчим часом можна буде побачити і послухати «Рокаш»?

 


    Слідкуйте за оновленнями розділу «Афіша» на нашому сайті.

 

 

    Дякуємо за інтерв’ю. Бажаємо Вам творчих успіхів і натхнення у досягненні нових висот. Продовжуйте тішити своїх шанувальників якісною музикою.

 

 

Софія Меренич

 

    П.с. В середу, 30 листопада, гурт «Rock-H» завершив зйомки свого новорічного кліпу «Щедрик». З нетерпінням чекаємо прем’єри нового відео!

Рейтинг

The Best Pessimist: "...музыка идёт от чистого сердца и она просто не может оставить кого-то равнодушным к ней..."

Українська альтернативна музична сцена з кожним днем дарує все більше яскравих виконавців. Якщо говорити про такий стиль як пост-рок в Україні, то чи не кожен прихильник при цьому згадує назву «The Best Pessimist». Це людина (а зараз вже повноцінний гурт), що творить з душею і для душі. До вашої уваги «найкращий песиміст» – Сергій Луньов з Одесcи.

 

 

 

 

 

- Сергію, якими почуттями керуєтесь коли створюєте музику?

 

- На самом деле большое количество абсолютно разных чувств и эмоций внутри меня, когда я сажусь писать музыку, что-то сочинять... и самое приятное в этом, когда не знаешь что будет в конечном итоге..

 

- Що дає вам так звану музу?

 

- Признаюсь честно - я никогда не садился за запись музыки уже с полностью готовым материалом... Все композиции, которые сейчас у меня есть - это всецело спонтанный результат… Но всё же.. не сочтите банальным мой ответ, но могу сказать, что на процентов 80 каждая композиция пропитана таким чувством как "любовь"...

 


- Над чим працюєте зараз?

 

- Вот в августе была мною закончена запись нового альбома The Best Pessimist "Love is..."

 


- Чи можна очікувати на альбом вже цього року?

 


- Думаю, что в декабре альбом уже появится как и на физических носителях "CD" так и в сети интернет.

 


- Чи плануєте повним складом відвідати Західну Україну?

 


- В Западную Украину - очень хочу с концертами... Однажды была честь отыграть с такими шикарными исполнителями как «Arms And Sleepers» во Львове... Мало того, что обожаю этот город целиком и полностью, так ещё и получил большую кучу хороших эмоций от концерта... Всё было прекрасно на 5+.. Так же был ещё в Черновцах, со мной делили сцену, не побоюсь этого слова, великие «God Is An Astronaut» - это было незабываемо.. С превеликим удовольствием не только повторил бы это всё, но так же и побывал бы ещё во многих городах Западной Украины.

 


- Як ви ставитесь до того, що в Україні дуже незначна кількість слухачів стилю пост-рок і суміжних йому?

 


- Не знаю много их или мало, но всё же радует, что есть и у нас люди, которые разделяют такую музыку.. Очень надеюсь, что их количество будет расти с каждым днём так как, по-моему, именно такая музыка идёт от чистого сердца и она просто не может оставить кого-то равнодушным к ней... Думаю из всего творчества какой-либо музыки смежного направления - хоть одна композиция да найдётся, которая кого-то да заинтересует… А это уже не мало важно.

 


- Роскажіть про виступи закордоном, які враження від них?

 


- Концерты в России - это были самые лучшие концерты в моей, ещё пока маленькой, музыкальной жизни, наверное… В сентябре, 17 числа в Москве и 18 числа в Санкт-Петербурге - эти дни я точно никогда не забуду… Там я имел честь близко познакомиться с моими уже ставшими хорошими друзьями испанцами Exxasens, а так же англичанами Maybeshewill… И в Питере и в Москве пришло по человек 500, думаю, насколько позволял клуб.... И там и там публика была очень приветливая и дружелюбная...

 

 

 

Ну що ж, бажаємо Сергію та гурту «The Best Pessimist» і надалі радувати нас чудовими творами, що втілюють в собі щирі емоції та почуття, якнайбільше концертів і якнайвдалішого творчого шляху.

Рейтинг

deTach - это большая семья... (Інтерв'ю з вокалістом гурту - Льошею Веренчиком)

Після відчутних кадрових змін київський гурт «

» нарешті може похизуватися міцним і цілісним складом учасників. Цікаво те, що останнім в банду влився барабанщик Саша Астаф’єв, який є рідним братом  Даші Астаф'євої (вокалістка поп-групи «NikitА»).

Як «працює» механізм оновленого «-deTach-» і чим потішать  кияни фанатів найближчим часом «Крок-у-ROCK» дізнавався у вокаліста групи  - Льоші (Alextyle) Веренчика.

 

·         Крок-у-ROCK:  Останнім часом гурт переніс значні кадрові зміни. Які саме?

Alex: За последний месяц состоялись две смены участников в группе! Буквально месяц назад коллектив покинул басист M.D.,  которого сменил Руслан Bublle, и вот снова замена! Вместо барабанщика Артема в группу приходит Женя Астафьев.

·         Крок-у-ROCK: Що, власне, спричинило такий хід подій?

Alex: На самом деле, никто из участников не подозревал, что все произойдет так мгновенно. Единственное, что было на поверхности, это явный фактор того, что становясь старше люди меняют мировоззрение и свои позиции к окружающим. Это не было какой-то явной проблемой, так как по сути это естественный процесс... Но все таки это было настолько стремительно что, в один момент мы обнаружили огромную нишу недопонимая друг друга! Начав в ней разбираться, каждый выбрал для себя дальнейший путь!

·         Крок-у-ROCK: Як це вплинуло на гурт і як шукалася «заміна» екс-учасникам?

Alex: Это было значительным изменением в органике группы так как и Миша и Артем играли вместе больше 5 лет... Остался вопрос - новые музыканты? Причем понятие "новый состав" - это самое что ни на есть сложное. Ведь когда мы играли предыдущим составом - это был механизм – реальный и безотказный. И параллельно... у нас через 2 недели были уже договоренности о концертах в Луганске и Донецке. Ситуация не сильно нас радовала.... Вобщем все, как оказалось, было у нас под боком :) И скорее всего так должно было случится! Можно сказать что не мы нашли новых участников, а они – нас :)

·         Крок-у-ROCK: Як «новачки» вливалися в колектив?

Alex: Все произошло, к нашому удивлению, быстро и легко. В течении нескольких дней мы общались с басистом Русланом и, абсолютно убедившись что это «наш» человек, начали работать… За 2 репетиции репертуар "детачей" мощно зазвучал на новом 5-ти струнном басе. Bublle очень быстро влился в коллектив, став полноценной его составляющей.

С барабанщиком было сложнее… У него была всего одна репетиция до следующего концерта! Женя, я бы сказал, «уникал» в своем плане. Он пришел, зная материал наизусть!!! и в течении получаса ВСЕ ТРЕКИ зазвучали на 100%.

·         Крок-у-ROCK: Як вплинули на звучання -deTach-  нові члени гурту?

Alex: Техничность Руслана и Жени внесли новую подачу и драйв. Так как бас + ударные - основная машина по саунду. Немного поэкспериментировав со грувами, мы спокойно влились в дальнейший концертный график...

Крок-у-ROCK: Чим збирається потішити оновлений бенд своїх шанувальників?

Alex: Сейчас мы общими усилиями работаем над альбомом, который увидит свет уже этой осенью. Кроме того, не менее интересный факт, что Женя Астафьев - родной брат Даши Астафьевой, солистки группы NikitA, и судя по сложившейся ситуации не исключено что Даша примет участие в новом клипе deTach.

·         Крок-у-ROCK: в кліпі на яку саме пісню зніматиметься Даша?

Alex: Пока не понятно…время покажет.

·         Крок-у-ROCK: Яких людей ти можеш назвати «незамінними» в гурті?

Alex: Незаменимы абсолютно все! deTach -  это большая семья... Кроме пяти музыкантов, это еще много-много людей, без которых группа не была бы такой. Это Никита «Badabas»  Анисимов - звукорежисер, Павел Шишкин (aka Паштет)  - наш MC и светотехник, это Степа  «Stefan» - интернет специалист... MUZOLYA - респектую вообще этой семейной паре,  Назарчук Юля, Грабар Инна, великое семейство Королей... Тут можно перечислить больше десятка человек, которые формируют deTach изнутри! Я хотел бы им все сказать спасибо. И отдельный респект нашим друзьям и братьям - группе «Новий Союз».

·         Крок-у-ROCK: Які музичні «вершини» гурт планує взяти найближчим часом?

Alex: Готовим клип на социальную тематику. Когда все получится - запишем трек и снимем видео, которое задумали. Уверен -  оно заставит многих задуматься.

·         Крок-у-ROCK: что б ты пожелал нашым читателям?

Alex: Желаем  когда-нибуть проснутся с перепою в обнимку в гримерке  с вашим кумиром… каким-нибуть Кори Тейлором или Томой Йорком ;)

Рейтинг

JONCOFY: Ми робимо музику так, як відчуваємо

 


 

Вони ніби і такі як всі, але не схожі ні на кого. В їхньому репертуарі є пісні, під які можна медитувати з заплющеними очима, а є й такі, що виносять мозок важкими рифами та несамовитим гроулінгом. Вони чіпляють за душу щирістю та відвертістю, але в той же час їх не можна сприймати серйозно. Вони ніколи не повторюються, бо не знають рамок. Гурт-парадокс, гурт-протиставлення, це гурт "JONCOFY".

Ми поспілкувалися з засновником, натхненником, і, за сумісництвом, вокалістом гурту, Максом. Що з цього вийшло – читайте далі.




КРОК-У-РОК: Ким ти мріяв стати в дитинстві? Відповідь, що я з пелюшок рок-музикант не приймається:) Напевно, були і цікавіші варіанти.

Ну по-перше, розумна людина ніколи не виростає з дитинства, а по-друге, хіба може бути щось цікавіше? Якщо чесно, то мріяв стати льотчиком, і зараз мрію.

 

 

КРОК-У-РОК: В одному тілі паралельно живуть льотчик і музикант, вони не конфліктують?

Не конфліктують, бо музика і політ – досить схожі речі.

 

 

КРОК-У-РОК: У тебе є музична освіта?

Ні, я  - самоучка. Але давненько вже зрозумів, що музика це моє. Тому звільнився з роботи і разом з барабанщиком (Олександр Can) відкрив студію, на якій ми власне і репетируємо.

 

 

КРОК-У-РОК: Ви самі любите слухати свою музику?

Доводиться. Коли складаю, коли записуємо, репетируємо… стільки її наслухаєшся, що вже знаєш все до найменших деталей. Але інколи вмикаю і просто так. Свою музику слухати і приємно і важко водночас. Приємно – бо своя. А важко, бо постійно оцінюєш з критичної точки зору: і це не так, і тут можна було зробити краще. Але позитивних емоцій звичайно більше. Інакше не став би цим займатися.

 

 

КРОК-У-РОК: Як твої друзі, родичі оцінюють вашу творчість?

По-різному. Хтось з цікавістю, хтось каже що це дурниця. А хтось навіть з жахом, як наприклад мої сусіди :)



КРОК-У-РОК: "Joncofy" дає якийсь прибуток?

Поки ні. Ми ж не продавали свої диски, мерч, не давали концертів. Донедавна ми були чисто студійним проектом через проблеми з кадрами. Дуже важко знайти однодумців, які би володіли інструментом на належному рівні. З часом, думаю, прибуток буде, але для мене це не принципово.

 

 

КРОК-У-РОК: В різних джерелах можна знайти різні дані, щодо міксу стилів у вашій музиці.  А як би ви самі назвали стилістичні напрямки, в яких працюєте?

Ми не дотримуємося певного стилю, і взагалі боїмося цього слова. Стиль – це щось обмежене, заклякле, тісне, а найголовніше – штучне. Ми робимо музику так, як відчуваємо. А стилями нехай займаються музичні критики та ті, хто полюбляє розкладати по поличках чиїсь душі.



КРОК-У-РОК: Зараз записується новий альбом. На коли запланований його вихід? Якщо можна, привідкрийте завісу та розкажіть трохи про майбутню платівку.

Так. Матеріал вже підготовлений і зараз перебуває на стадії зведення. Вихід заплановано на листопад, точніше. Це буде ЕР. Робоча назва - Rorschach Inkblots. Підозрюємо, що багатьох людей, які знайомі з нашою творчістю, він дуже здивує. Сподіваємось, приємно.



КРОК-У-РОК: Плануєте тур в підтримку диску?

Тур – це трохи перебільшено. Концерти, звісно, плануємо і готуємось до них. Чекаємо всіх, кому цікава наша творчість, і тих, хто не проти послухати щось новеньке!

 

 

КРОК-У-РОК: У тебе досить хороша англійська вимова. В більшості українських гуртів з цим серйозні проблеми, але Joncofy - один з небагатьох справді хороших в цьому плані колективів. Де так добре вивчив Інгліш?

Спеціально ніде не займався, якось так вийшло. Думаю, що немалу роль тут відіграв кінематограф на англомовність рок-музики, які оточували мене з дитинства.

 

 

КРОК-У-РОК: А ще якоюсь іноземною мовою володієш?

Російською. Намагався вчити польську, це поки в процесі. Знаю кілька фраз німецькою.

 

 

КРОК-У-РОК: Є якісь хобі,  не пов’язані з музикою?

БДСМ. Жартую :) В дитинстві збирав марки, монети. Зараз нічого такого немає. Хіба що книги люблю читати, це і є моє хобі. Читати книги та спостерігати за людьми.

 

 

КРОК-У-РОК: Готувати вмієш?

Ні, люблю допомагати тим, хто готує, тобто їсти. Але можу забацати чудовий омлет чи деруни.

 

 

КРОК-У-РОК: Чи є у тебе якісь шкідливі звички, яких хотів би позбутися?

Так, пізно лягати спати і пізно прокидатися. Це погано, бо режим дуже важливий для здоров’я. А якщо ти про куріння, наркотики та хаотичні статеві зв’язки,то тут я абсолютно чистий :)


 

КРОК-У-РОК: Щож, спасибі за розмову, успіхів вам!

Дякую.

 

 

Інтерв'ю підготувала Софія Меренич