З думкою, що через 2 дні відбудеться найкрутіший фест літа, я похмуро працював. Чому похмуро? Бо не збирався туди, через наявність певних причин, але мій «політ мрій» було перервано дзвінком. «Привіт, друже, я хочу провести день народження на Заході. Поїхали зі мною», – пролунав голос радісного Романа. З цього й почалась моя подорож. Спакувавши речі й стрибнувши до машини друга ми почали долати відстань понад 1000 км. Про саме подолання шляху не буду розповідати, бо нема нічого цікавого в тому що я намагався їсти повітря або потоваришувати з єдинорогом, а от сам Захід Фест…Що ж, давайте по пунктах.
Атмосфера
«Західфест – найкраща традиція фестивального літа» – не тільки гасло фесту, а й реальний факт. На фестиваль збираються понад 10 000 людей з найрізноманітніших формацій й слоїв. Тут можна побачити як «уриганів», так й «еліток», але всього в міру. Та найбільше на фесті саме дівчат! Милі, фігуристі, чемні, чи то просто я кабель? Ай, суть не в тому. Суть знаходиться в самій хащі, в тому що багато різного народу, позитивного, налаштованого на драйв, й привітного. Й навіть якщо ти не схочеш, то все одно знайдеш собі компанію. Особисто я рахував скільки знайомих мені людей я побачив за перший день. Сказати чесно, я збився на 113-ій, та й незнайомі були не менш чемними. Правда цього року людей було менше, аніж того. Може через вартість квитків? Хоча, якщо прикинути, що гонорар закордонні виконавці вимагають у баксах, а за квиток ми платимо гривні, то це була ще дуже демократична вартість.
Умови
Сказати, що умови перебування були чудовими, мабуть, буде не справедливо по відношенню до самих відвідувачів, але ж хай йому грець! Ми на природу й фест приїхали , а не на віллу Ephrussi de Rothschild! До плюсів можна внести наявність біотуалетів у великій кількості, зарядні точки, чемну охорону й душеві кабінки. Про останні детально. Цього року вони були надзвичайно продуманими, хоч й зробленими найпростішим методом. Кабінки замикались, мали гачки для речей, плівку, яка закривала ваші особисті речі від води й якийсь трикутник (мабуть для капців). Погодьтесь, гарна кабінка, особливо, якщо порівнювати з тогорічними «квадратиками», які не зачинялися. Шкода, черги до них були в платному наметовому завеликі, інколи не розумієш, що краще: сплатити в безкоштовному 15 гривень й не стояти чергу, чи все ж таки потупити трохи тут. Біотуалети прибирались щоранку, та їх це не врятувало. Мені дуже шкода дівчат, бо їм тупо не було як нормально сідати на забруднені туалети. Може організатори врахують це й зроблять наступного року додаткові для дівчаток. Зарядок як завжди мало! NEED MORE CHARGE! Хоча я маю підозру, що там були такі, що приїхали «катанути в Дотан» на Заході. Екзотика, щоб її.
Їжа
На фест можна було проносити свою провізію й витрачати години за розпалюванням багаття й готуванням харчів, але ж я не готувати сюди приїхав, а відпочивати! Що!? О_о Серйозно!? Ніщо так не засмучує мій шлунок, як дорога й несвіжа їжа. Багет із шинкою, що коштує 12-15 гривень в магазині, продавати за 30 гривень – жлобство. А ще більше жлобство – не класти його в холодильник. Його найбільша ціна на фестах, що я до цього бачив, – 20 грн. Для тих, хто звик пиячити, а не їсти, поясню простіше: найдешевше пиво на розлив – 25 грн. Тож, щоб не готувати на Заході, треба було брати із собою купу бабла. Поїв плов з багетом й запив пивом? Плати 105 гривень тричі на день, тобто «бувай зарплатня, ти була мені як рідна». Але, все це, знов таки ж, дрібниці. Хочеш круто жити – круто заробляй.
Музика. День 1.
В перший день я виставив собі маршрут з Гайдамаків, Тартака, Скрябіна, Brutto, Vivienne Mort, АннА та Ill Nino. За традиціями всіх фестів, виступи починаються із запізненням, тому не буду про це більше писати – звикайте. Фактично всі відіграли якісно та «з яйцями», все ж таки, не маленькі музикантики, але дехто мав проблеми. Почнемо з гурту Скрябін. Я дуже вдячний людям, що не дають забути творчість Кузьми, але не так, я вас прошу, тільки не так.
Це якесь караоке Скрябіна, а не концерт пам’яті (с) слухач.
Будь ласка, візьміть одну людину, яка буде співати його пісні гарно й з душею, а не як «аби було». Кузьма співав з душею, нагадую… Brutto. Мужики класні, реально класні. Єдине, що не зрозуміло – три вокаліста. Нащо вам три вокаліста, коли у вас є Михалок? Буде дуже круто, якщо гурт надалі будете співати лише власні пісні, бо пісні Ляпісу, в них не йдуть. Не та атмосфера, хоч вокал той самий. Не вистачає труби, плейбеку, якісних музикантів старого складу. Гурт Ill Nino провалився зі звуком на початку виступу. Із всієї пачки було чути вокал й перкусію, хоча, згодом, звук покращився. Чесно кажучи, дали жару вони пекельного й викладалися на всі 100500%, як справжні хедлайнери.
Музика. День2.
Мета: ТНМК, ВВ, Latur, Орекстр Че, Skinhate, Oomph! Цього разу всі красунчики, ніхто не налажав. Але розповім про тих, хто найбільше роздав. Почну з Latur. Мужики, не дивлячись на втому, роздали такого музла, що всі роти позачиняли. Драйв й енергетика, а в додаток ще й їх новий сингл «Механіка» просто порвали. До речі, чекайте найближчим часом на рецензію цієї пісні. Оркестр Че, на інді сцені, теж не поступався. Хлопці, яки для мене були оплотом спокою й психоделічного притулку, дали справжнього рок н ролу. Це було неймовірно круто й я ледь не почав слемитись. Закінчивши свій виступ пісенькою про Джа й концептуальним шоу, вони пійшли та недалеко від нашої редакції. Читайте інтерв’ю Оркестру Че, прямо з ЗахідФесту.
Музика. День печальний, тобто останній.
В цей день, маршрут був таким: Jinjer, Бумбокс, Kreator, Matisyahu. Тут про всіх розповім, не втримаюсь. На Jinjer, якимось дивом, я запізнився. Пам’ятаю, що занадто довго бовтався в озерці, біля наметового містечка. Гурт жодного пункту драйву не втратив після того, як їх покинув гітарист-засновник. Як мені здалося, вони стали більш зміцненими й впевненими. Розірвавши публіку в мотлох, вони поділилися своїми враженнями й думками, які ви зможете скоро знайти у нас на сторінках. Бумбокс.
Авжеж, хто як не Андрій постійно виконує свої живі партії трошечки інакше, не так як у записі? Гадаю, що це для того, щоб ніхто не казав щось типу: «Хага! Під фанеру співає». Але ж він, й справді, дуже емоційний вокаліст. Кожна його пісня – це жива емоція, яка ожила й прямує до серця, й ніяк інакше. Чорт забирай, я навіть плакав. Чесно, зажди ридаю на живих виступах Бумбоксу. Т_Т Kreator.Готувався гурт до виступу 1,5 години. Переробили сцену, звук, світло. Все переробили, заради справжнього шоу, й спромоглися. Звучали й виглядали вони на всі 100. Як старий шанувальник гурту, я був у захваті, але ненадовго. Зараз опишу ситуацію строками, які я вигадав одразу: «концерт гурту Креатор, / наче хтось кинув лайно у вентилятор». Я давно не бачив такої кількості уриганів й уриганської поведінки. Хоча, може комусь по кайфу бути облитим дешевим пивом й бикувати кожні 2 хвилини, я не знаю. Й закрив головну сцену Matisyahu. Судячи з його записів, це класний й позитивний мужик, який співає реггі… Він був настільки понурим та лінивим на сцені, наче йому недоплатили. «Я дивився багато його живих виступів, він жодного разу не був таким сумним» (с) людина яка приїхала на фест лише заради нього. Хоча, були й ті, хто задоволений виступом, але як вони самі зізнавались, вони вживали перед цим.
Висновок.
Фест вийшов надзвичайно крутий й наповненим емоціями. Дякуємо Якову, що в нашій країні є таке маленьке чудо. Давайте підтримувати Захід Фест, бо він того вартий.
Автор: Станіслав Потапенко
Фотограф: Фомін Ігор
Comments:
Коментарі відсутні