Привіт всім. Сьогодні ми поговоримо про людину, яка була щирою, справедливою та просто яскравою особистістю. Думаю, не важко здогадатися про кого йтиметься мова далі. Правильно, про Андрія Кузьменка. А саме, Ви дізнаєтесь про гурти, в яких брав участь Андрій.
У 1987 Андрій Кузьменко записує такі пісні «І так то вже є», «Brother», «Lucky Now». Він грає в гурті «Ланцюгова Реакція» (перший гурт, у якому він є учасником), виступає на шкільних дискотеках. В той період Андрій захоплювався творчістю гурту «EXPLOITED», що, ймовірно, внесло свою лепту в його бачення музичного світу.
Навіть у армії, хлопець не зміг бути байдужим до творчості. Там він познайомився з хлопцем, якого звуть Володя Шконда, і вони разом створили дует, в якому Андрій грав на піаніно, а Володя на гітарі.
Далі в творчості Андрія почав домінувати танцювальний стиль. В той період, Андрій брав участь у гурті «Наша Кантора». Також він грав у таких гуртах «Асоціація Джентельменів», «Уко», «Труна», «Death Time Boys», «Реанімація».
І ось, 1989 рік – створюється гурт «Скрябін». Тоді записано першу пісню гурту, й відразу двома мовами – «Feel The Pain» та «Чуєш біль». Але вже у грудні проект перестає існувати у зв’язку з тим, що Ростислава(гітариста) забрали в армію.
В 1991 році гурт виступав вже з іншою назвою, а саме – «Андрій Кілл». Вони виступали на фестивалі «Червона Рута» – там зайняли 3-тє місце.
З 1992 року «Скрябін» повертається розпочинає активну діяльність.
Також, Андрій Кузьменко, мав співочий псевдонім – «Злий Репер Зеник». Який він використовував при виконанні пісень, в яких могла бути присутня ненормативна лексика або щось в такому роді. Як мінімум 9 пісень вийшло саме під цим псевдонімом. Одна з яких «Разом нас багато».
Також, ще одним популярним проектом є міні-збірник «Спатанка #1. Вафlee або печиво в клітинку». У цьому збірнику тексти з ненормативною лексикою, але ж які вони правдиві. Висміювання корупції і не тільки, показ життя таким, як воно є. Ось цілі цієї збірки, яка здобула популярність.
Отож, Ви можете побачити багатогранність цього чудового хлопчини, якого, нажаль вже з нами немає. Але ми повинні радіти, що він у нас був. Вічна тобі пам’ять, Андрію…
Автор: Іванка Панасюк | “КРОК У РОК”
Comments:
Коментарі відсутні